Трагедія в Осло: зіткнення цивілізацій чи затьмарення розуму?
Першими жертвами норвезького нещастя, яких поховали сьогодні, стали мусульмани 18-літня Бано Рашід та 19-річний Ісмаїл Хаджі Ахмед. Засоби масової інформації зараз намагаються нечуваної жорстокості, як для толерантної Норвегії, трагедію перевести у суто кримінальну чи психопатологічну площину, забуваючи, при цьому, про її іншу складову – ідеологічну або ж релігійну.
Заїжджена платівка Семюеля Хантінгтона про „зіткнення цивілізацій” здається зазвучала знову і тепер у новому аранжуванні. Цього разу її виконавцем став аж ніяк не шахід, а представник мирної скандинавської країни Андерс Брейвік. Адже у своєму маніфесті „2083: Декларація незалежності Європи” та завантаженому відеоролику Брейвік з відповідною аргументацією стверджує про загрозу „ісламської колонізації” та порівнює себе із хрестоносцем. Саме 2083 рік Брейвік розглядає в якості доленосного в боротьбі проти ісламського світу. „Якщо вони відмовляться здатись до 2020 року, то не буде шляху назад. Ми будемо змітати кожного з них”, — написав він у своєму маніфесті, маючи на увазі мусульман. Хто ж ховається за цим таємничим „ми” поки достеменно невідомо, проте сам Брейвік неодноразово згадував про організацію антиісламського спрямування „Лицарі-Тамплієри”.
Загалом, відносини між Заходом і ісламським світом важко назвати спокійними. Можемо згадати хрестові походи та падіння Єрусалиму, гегемонію Оттоманської імперії, священні війни мусульман проти європейського колоніального правління. Підливають масла у вогонь трагедія 11 вересня 2001 року, заворушення в Парижі у 2005 р., вибухи в Мадриді та Лондоні 2007 року, виступи мусульман проти карикатур на пророка Мухаммада, війни в Іраку та Афганістані, минулорічні заклики американського пастора спалити Коран на знак протесту проти побудови мечеті в Нью-Йорку – недалеко від місця зруйнованого Всесвітнього торгового центру.
Прогнозується, що вже наступного року населення Землі збільшиться до 7 мільярдів. Разом із тим, однією з ознак такого зростання є швидке збільшення чисельності саме мусульман. Так, у 2030 році їхня частка становитиме одну четверту від населення Землі (це при тому, що сто років тому їх було лише 4%). Сьогодні в багатьох європейських містах утворилися цілі квартали, в яких переважають мусульмани – вихідці з Північної та Західної Африки у Франції, з Туреччини – у Данії, Голландії, Австрії та Німеччині, з Пакистану та Бангладеш – у Великобританії. Доволі вживаним сьогодні, у зв'язку з цим, став термін „Єврабія”. Причину подібної ситуації вбачають у донедавна популярній у Європі політиці мультикультуралізму. Не так давно Прем’єр-міністр Великої Британії Кемерон, Бундесканцлер Німеччини Меркель та президент Франції Саркозі в унісон заграли реквієм за мультикультуралізмом, визнавши його цілковиту недієздатність.
Варто сказати, що ідеї, якими керувався Брейвік, є досить відомими в західноєвропейському дискурсі. За великим рахунком, він висловив те, про що багато хто мовчав. Вже після трагедії в Осло італійський депутат Європарламенту Маріо Боркезіо назвав ідеї Брейвіка „чудовими”, засудивши насильницькі дії, але підтримавши його позицію по відношенню до ісламу. А член ультраправого французького Національного Фронту Жак Кутела назвав Брейвіка „головним захисником Заходу”, за що, зрештою, майже відразу був виключений із лав політичної сили.
Випадок з Брейвіком, на думку багатьох експертів, може бути не останнім, а також таким, що здатен стимулювати як нові антимусульманські настрої, так і активізувати діяльність ультрарадикальних ісламських організацій. Вже сьогодні західні медіа говорять про нову організацію під назвою „Аль-Шабааб”, яка може прийти на зміну Аль-Каїді. Очевидно, що „ісламський чинник” знову з'являється на сцені, але також очевидним є й те, що комусь дуже вже вигідне його перебування там.
3 коментарі